14 квітня 2021 р. відбувся науково-методологічний семінар на тему «Вища освіта в умовах пандемії: нові виклики та сучасні рішення».
Обговорювалися питання:
1. Професія викладача університету після експериментів з онлайн-навчанням: чи відбулися трансформації?
2. Сприйняття, адаптація, ставлення викладачів та студентів до переходу на дистанційні формати роботи.
3. Перший досвід онлайн навчання та шляхи його вдосконалення.
З доповідями виступили: завідувачка кафедри Л.М. Прокопів, викладачі Т.К. Завгородня, І.В. Єгорова, І.В. Стражнікова, В.М. Ковальчук, З.І. Нагачевська, Б.П.Савчук, Н.М. Салига, В.В. Стинська.
На семінарі присутні студенти спеціальності Середня освіта. Польська мова і література, студенти другого магістерського рівня ОПП “Освітні, педагогічні науки”.
Завідувачка кафедри, канд. пед наук, доцент Л.М. Прокопів виступила з доповіддю «Проблеми дистанційної освіти в умовах пандемії COVID-19».
У доповіді відзначила:
Проблеми і перспективи дистанційної освіти визначають особливості структуру, позиції, ставлення як студентів, так і викладачів до дистанційного навчання в умовах пандемії. Серед проблем визначено. По-перше: дистанційна форма навчання в умовах пандемії приводить до швидкого засвоєння знань, однак про їхню якість треба задуматися. По-друге: дистанційна освіта вимагає детального аналізу і вивчення не лише для зміни підходів у навчанні, а й для пошуку ефективних технологій дистанційного навчання, які можуть позитивно вплинути на знання і соціальну активність особистості. По-третє: визначено, що в умовах пандемії необхідно вивчати досвід українських та закордонних досліджень, які вивчають інноваційні підходи і технології навчання в умовах дистанційної освіти. По- четверте: мінусом дистанційної освіти в сучасних умовах пандемії є відсутність соціалізації, проблеми з психоемоційним станом студентів і викладачів.
Доктор пед. наук, професор Т.К. Завгородня виступила з доповіддю на тему: «Дискурси сучасних історико-педагогічних досліджень».
У доповіді показано відображення проблеми дистанційної освіти в
умовах пандемії COVID-19 в сучасному дискурсі українських і зарубіжних
учених.
Доктор пед. наук, професор З.І. Нагачевська у доповіді «Організація он-лайн навчання студентів-першокурсників: практика,проблеми та шляхи їх вирішення» акцентувала на таких питаннях:
1. Стабільний електронний розклад як умова ефективної організації он-лайн навчання.
2. Якість лекційного матеріалу, що завантажується на «дистанційку»: повний, чітко структурований текс, який, водночас,
містить простір для самостійного пошуку відповідей на окремі питання чи завдання із конкретним посторінковим зазначенням джерела.
3. Положення лекції, що є основою тестування, виокремлюються курсивом, жирним шрифтом тощо.
4. Виклад лекційного матеріалу будується на основі запитань студентів за змістом тексту лекції; з’ясування незрозумілого в ньому; коментарів викладача щодо основних положень лекції; перевірки самостійно опрацьованого матеріалу.
5. На семінарських заняттях практикуються презентації, про те не слід зводити відповіді студентів до читання викладеного в них матеріалу.
6. Найкращі повідомлення студентів однієї групи пропонувати заслуховувати в іншій (у нашому випадку – СОІ-11 і СОІ-12): це мотивує успішних бути ще успішнішим та слугує зразком для інших.
7. Добре, що в розклад внесено КСР, при цьому «не зіпханий» на кінець семестру. Однак це слід робити зарані.
Доктор пед. наук, професор В.В. Cтинська виступила з доповіддю на тему «Технології онлайн-навчання у процесі підготовки майбутніх фахівців ЗВО в умовах пандемії COVID-19».
У доповіді окреслено нові технології онлайн-навчання у процесі підготовки майбутніх фахівців ЗВО (гейміфікація, масові відкриті онлайн-курси, віртуальний клас, перевернуте навчання, адаптивне навчання, хмарні технології навчання, система управління курсом, синхронне та асинхронне навчання, e-Learning, самостійно спрямоване навчання, мобільне навчання), які актуалізувалися в умовах коронавірусної інфекції та значно розширили потенційно можливі межі реалізації освітнього процесу та сприяли створенню комбінованого освітнього середовища.
Доктор пед. наук, професор І.В. Стражнікова у виступі «Психологічний аспект адаптації студентів ЗВО до дистанційного навчання» визначила основні завдання викладачів ЗВО у процесі дистанційного навчання, коли світ переживає пандемію COVID-19, зокрема забезпечення сприятливого впливу нових технологій на освітній процес та необхідність розвитку сильних сторін і мінімізація негативних. Адже дистанційне навчання у ЗВО дає студентам можливість цілодобового доступу
до навчальних матеріалів, постійну підтримку й консультації викладачів та методистів, перегляд on-line відеолекцій, віртуальні тренажери та інші технологічні рішення для забезпечення ефективного процесу навчання.
Для успішної адаптації студента до умов дистанційного навчання викладачеві ЗВО необхідно чітко формулювати те,
що саме студент повинен вивчити та зробити наприкінці кожного предметного курсу. А в якості шляхів поліпшення адаптаційного процесу до умов дистанційного навчання повинні виступати: висока самоорганізація студентів, при якій підвищується творчий і інтелектуальний потенціал; прагнення до здобуття знань; уміння взаємодіяти з комп’ютерною технікою; опанування новітніми інформаційними технологіями.
Кандидат. пед наук, доцент Н.М. Салига у доповіді «Проблема використання дистанційних методів навчання у вищій освіті в умовах пандемічних обмежень» підняла проблему використання дистанційних методів навчання у вищій освіті в умовах пандемічних обмежень. Зміст доповіді визначають кілька аспектів: по-перше, ефективність дистанційного навчання прямо пропорційне способам подання дидактичного матеріалу та контролю над виконанням навчальної програми; по-друге, посилення акценту на самостійній роботі студентів; по-третє, трансформація ролі викладача; по-четверте, можливість інтегрувати дистанційне навчання в систему освітнього простору закладу вищої освіти, не впливаючи на її якість.
Кандидат. пед наук, доцент В.М. Ковальчук виступила з доповіддю на тему «Особливості проведення практичної підготовки студентів в умовах карантину».
У доповіді відзначено, що з урахуванням пандемічної ситуації актуалізувалася необхідність чіткого виконання кожним здобувачем освіти індивідуального навчального плану, розробленого на основі відповідних освітніх програм та навчальних планів, з урахуванням особливостей організації освітнього процесу в період карантину виробнича практика студентів різних спеціальностей передбачає її проходження на базі освітніх закладів, які функціонують під час карантину, і може бути відпрацьована вчасно за згодою студента за умови, якщо база практики розташована максимально наближено
до місця проживання здобувача освіти. Магістранти можуть працювати із студентами інших груп закладу вищої освіти, фахової передвищої освіти або в своїх групах.
Практична підготовка зі студентами може відбувається за допомогою програм Viber, Zoom. Керівники практик надсилають студентам необхідний навчальний матеріал, інструкційні картки чи робочі зошити, зразки оформлення
документації у форматі Microsoft Word, Excel, а також посилання на інтернет ресурси, де можна ознайомитися з інформацією, необхідною для виконання практичного завдання. У процесі роботи викладачі методисти відповідають на
запитання студентів, надають необхідні консультації. Дякуючи новим можливостям програми Viber, яка дозволяє здійснювати груповий дзвінок, студенти і викладачі мають можливість спілкуватися в режимі онлайн та
оперативно; зясовувати всі питання, які їх турбують.
У кінці практики, для виставлення об’єктивної оцінки, студенти проходять тестування за допомогою освітньої платформи, висилають матеріали практики викладачам-методистам. Наприклад, виробнича педагогічна практика студентів 1-го курсу
спеціальності 01 «Освітні, педагогічні науки» проведена онлайн в умовах карантину. Студенти магістранти оформили відповідну документацію та відзвітували про проведену роботу. Тому рішення щодо внесення змін до графіків освітнього процесу та необхідності продовження навчання влітку нема необхідності.
Організація освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання під час карантину та певне ущільнення графіку освітнього процесу разом з відповідними контрольними заходами після закінчення карантину дозволять своєчасно завершити навчальний рік без перенесення практичної підготовки.
Доктор іст. наук, професор Б.П. Савчук виступив з доповіддю на тему: «Проблема збереження і зміцнення психічного здоров’я студентів в умовах пандемії COVID-19»
У доповіді з’ясовано проблему збереження і зміцнення психічного здоров’я студентів в умовах пандемії COVID-19. Її концепт, структуру, логіку визначають три позиції. Перша: коронавірус спричинив кардинальні зміни у системі вищої освіти, які позначилися на психоемоційному здоров’ї студентів. Друга: ця проблема потребує предметного вивчення не лише для констатації змін, що відбулися у психічному здоров’ї людини, а й для пошуку ефективних засобів методик, які можуть позитивно вплинути на її психоемоційний стан та підвищити соціальну активність. Третя: з’ясовано досвід зарубіжних та українських ЗВО, що відображає продуктивні ідеї, підходи і технології які мають значний потенціал для збереження та
зміцнення психічного здоров’я здобувачів вищої освіти за умов пандемії COVID-19 та після її завершення.
